Меню
Закрити
Що буде далі: українська скульптура майбутнього
26.06.2020
Author:
Перший український скульптурний парк PARK3020 Львів

Думки про майбутнє споконвіку не полишають людство й дають йому поштовх для розвитку. Глобалізація, четверта індустріальна революція, суспільні рухи щодня вносять свої корективи й вмить змінюють світоустрій. Найглибше ці зміни відчувають, а іноді й передбачають, митці. Звичайно, ніхто з нас не знає напевно, яким буде світ через 1000 років. Втім, ми впевнені, що мистецтву місце в ньому знайдеться.

Що чекає на українську скульптуру тоді, запитали в художників, чиї роботи складають колекцію PARK3020.

Богдан Томашевский (робота «Саламандра»)

Українська скульптура бере свій початок там, де й історія українського народу. Це стосується як кам’яних баб невеликих масштабів, так і монументальних споруд. Як і в інших країнах Європи, в нас розвивалися форми, притаманні ренесансу, бароко, готиці й модернізму. Якщо раніше акцент був все ж таки на зовнішньому вигляді скульптури та її формі, то наразі ми надаємо більше уваги сенсам та контексту. Думаю, у майбутньому буде важлива не візуальна форма, а те, що нею хочуть сказати.

«Саламандра» (с) PARK3020

Анна Надуда (робота «Біоморф»)

Мої погляди оптимістичні. Пройшовши всі етапи свого формування, українська скульптура вийде за межі власної географії та говоритиме як про загальнолюдське, так і про глибинно-персональний творчий досвід кожного окремого митця, оминаючи узагальнення та штампи. Україна – чудове місце для розвитку художників: багата на матеріал, динамічна й така, що породжує нові покоління активних і дієвих особистостей.

«Біоморф» (с) PARK3020

Анна Звягінцева (робота «Скульптура мого батька»)

Мені важко уявити перспективи українського мистецтва загалом. Втім, сподіваюсь, у культурній політиці будуть вироблені принципи й правила, які працюватимуть на користь розвитку інституційної системи мистецтва, яка своєю чергою окреслить майбутнє скульптури й місце моєї роботи в ньому.

«Скульптура мого батька» (с) PARK3020

Антон Логов (робота «Дерева життя»)

Думаю, українська скульптура стане частиною світового мистецтва. Можливо, це буде міжгалактичне віртуальне мистецтво. Зовсім непомітне, щось ближче до фізики: те, що тільки можна відчути через якийсь електронний потік.

«Дерева життя» (с) PARK3020

Олексій Золотарьов (робота «Вухо»)

На мою думку, перспектива розвитку української сучасної скульптури доволі обнадійлива. Сьогодні є всі можливості до інтеграційних та колабораційних проєктів в цій сфері. З розпадом союзу все змінилось, з’явилося відчуття свободи. Але тільки через майже 30 років склалося деяке розуміння, що з ним робити. Скульптура сьогодні це не застарілий рудимент, а перспектива для нової комунікації з простором та суспільством. Зараз і в майбутньому треба вчитися налагоджувати зв’язок з минулим, досліджувати його, а результати пропускати крізь свою практику. Самоосвіта є важливим аспектом як для художників, так і для людей, які цікавляться та підтримують мистецтво. З однодумцями треба запроваджувати спільний рух для створення тієї мови, яка буде ґрунтом для наступних поколінь та за сприятливих умов дасть можливість говорити про українську сучасну скульптуру як явище, а не поодинокі спалахи.

«Вухо» (с) PARK3020

Зв'язок з нами
Ім'я

E-mail

Телефон

Повідомлення

Відправити

Зв'язок з нами
Ім'я

E-mail

Телефон

Повідомлення

Відправити

Хочу в PARK3020